-
1 twenty
1. n1) число двадцять2) номер двадцятьRoom twenty — кімната (номер) двадцять
3) двадцять років (про вік)4) група з двадцяти осіб (предметів)5) двадцятифунтовий банкнот2. numдвадцять* * *I ['twenti] nin /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір
to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)
he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти
he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років
at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці
II ['twenti]a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота
twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]
twenty questions — гра "двадцать питань"
twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий
twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два
twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця
twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)
-
2 twentyfold
1. adjу двадцять разів більший; помножений на двадцять2. advу двадцять разів більше; у двадцяти кратному розмірі* * *I aв двадцять разів більший; помножений на двадцятьII advв двадцять разів більше, в двадцятикратному розмірі -
3 twenty
I ['twenti] nin /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір
to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)
he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти
he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років
at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці
II ['twenti]a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота
twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]
twenty questions — гра "двадцать питань"
twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий
twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два
twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця
twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)
-
4 twentyfold
I aв двадцять разів більший; помножений на двадцятьII advв двадцять разів більше, в двадцятикратному розмірі -
5 thirteen
1. n1) число тринадцять2) тринадцятеро, тринадцять3) номер тринадцять (тринадцятий)4) тринадцять років (про вік)at thirteen — у тринадцять років, у тринадцятирічному віці
5) заст. ірландський шилінг2. numтринадцять* * *I nthirteen of my friends — тринадцять моїх друзів; тринадцять років ( про вік)
at thirteen — у тринадцять років, у тринадцятирічному віці
IIa boy of thirteen — тринадцятилітній хлопчик; заст. ірландський шилінг
n ит (число) тринадцятьthirteen twos are /twice thirteen is/ twenty six — тринадцять, помножене на два, thirteen двадцять шість
at thirteen fifty (hours) — у тринадцять годин п'ятдесят хвилин; ( номер) тринадцять, ( номер) тринадцятий
-
6 twelve
1. n1) число дванадцять2) номер дванадцятьRoom twelve — кімната (номер) дванадцять
3) дванадцять років (про вік)4) дванадцята година5) група з дванадцяти осіб; команда з дванадцяти гравців6) pl книги форматом у дванадцяту частку аркуша2. numдванадцятьthe T. — церк. 12 апостолів
* * *I [twelv] nin /by/ twelves no — дванадцяти; команда з дванадцяти гравців; дванадцятий розмір
to wear a twelve — носити дванадцятий розмір; дванадцять років ( про вік)
at twelve — у дванадцять років, в дванадцятирічному віці
a girl of twelve — дванадцятирічна дівчинка; дванадцять годин
she will come at twelve — вона пріде в дванадцять; книги форматом в дванадцяту долю аркуша або сторінки таких книг
the Twelve — різав. дванадцять апостолів
II [twelv]to strike twelve the first time /all at once/ — відразу ж виявити свої здібності
пит. ( число) дванадцятьhalf past twelve, twelve thirty — половина першого, дванадцять тридцять
twelve sevens are eighty-four — дванадцять, помножене на сім, - вісімдесят чотири
twelve and- make twenty-four — дванадцять плюс /та/ дванадцять- двадцять чотири
there are twelve of them — їх дванадцять; ( номер) дванадцять, ( номер) дванадцятий
Room twelve — кімната ( номер) дванадцять
-
7 thirteen
I nthirteen of my friends — тринадцять моїх друзів; тринадцять років ( про вік)
at thirteen — у тринадцять років, у тринадцятирічному віці
IIa boy of thirteen — тринадцятилітній хлопчик; заст. ірландський шилінг
n ит (число) тринадцятьthirteen twos are /twice thirteen is/ twenty six — тринадцять, помножене на два, thirteen двадцять шість
at thirteen fifty (hours) — у тринадцять годин п'ятдесят хвилин; ( номер) тринадцять, ( номер) тринадцятий
-
8 twelve
I [twelv] nin /by/ twelves no — дванадцяти; команда з дванадцяти гравців; дванадцятий розмір
to wear a twelve — носити дванадцятий розмір; дванадцять років ( про вік)
at twelve — у дванадцять років, в дванадцятирічному віці
a girl of twelve — дванадцятирічна дівчинка; дванадцять годин
she will come at twelve — вона пріде в дванадцять; книги форматом в дванадцяту долю аркуша або сторінки таких книг
the Twelve — різав. дванадцять апостолів
II [twelv]to strike twelve the first time /all at once/ — відразу ж виявити свої здібності
пит. ( число) дванадцятьhalf past twelve, twelve thirty — половина першого, дванадцять тридцять
twelve sevens are eighty-four — дванадцять, помножене на сім, - вісімдесят чотири
twelve and- make twenty-four — дванадцять плюс /та/ дванадцять- двадцять чотири
there are twelve of them — їх дванадцять; ( номер) дванадцять, ( номер) дванадцятий
Room twelve — кімната ( номер) дванадцять
-
9 бир
1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и. -
10 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский